Декілька слів про гірське місто Сколе

 

Декілька слів про гірське місто Сколе

Про історію і сучасність м.Сколе



Декілька слів про Сколе
Це дивовижне місто розташоване у тихій та безвітряній улоговині. З усіх боків воно оточене горами. З заходу – гора Корчанка (1180 м), зі сходу – гора Чудилова (670 м), а за нею – гора Зелемін (1177 м). Абсолютні висоти Сколівської долини – 440-446 м над рівнем моря.
Вперше місто згадується в історичних документах, датованих 1937 роком, проте люди тут жили набагато раніше. Свідченням цього слугують археологічні знахідки. Відомо, що через Сколе здавна проходив важливий торговельний шлях на Закарпаття.
Походження назви міста досі залишається суперечливим питанням. Назву пов’язують із словами „скеля” та „сколоти”.
Неодноразово населення Сколе і всієї Тухольщини зазнавало нападів татар, угорських завойовників (1594, 1610, 1568 рр.), місцевих магнатів. Місцеве населення постійно вступало в боротьбу проти гнобителів, йшло в опришки. В ХVII столітті тут діяв загін опришків, а у XVIII – Олекси Довбуша та Івана Бойчука.
У ХVII столітті в місті була закладена доменна піч і скляна гута (завод). Місцеві майстри із заліза виготовляли сільськогосподарське знаряддя. В кінці ХІХ століття в Сколе будуються тартаки і сірникова фабрика. Власне, у цей період починається масове винищення лісів. Особливо масштабне винищення датується періодом після прокладання залізниці (1887 р.) зі Стрия до Мукачева.
Великої шкоди місту завдали німецько-фашистські окупанти, що розстріляли тут понад три тисячі людей, зруйнували промислові підприємства, чимало житлових будинків.
Станом на 1975 рік в м. Сколе функціонували лісокомбінат, лісгоспзаг, кар’єроуправління, промкомбінат, масло- та хлібзаводи, комбінат побутового обслуговування об’єднання „Сільгосптехніка”, електростанція, 26 магазинів, 10 підприємств громадського харчування, чотири загальноосвітні школи, музична школа, два дитячих комбінати, Будинок культури, дві бібліотеки, широкоекранний кінотеатр, готель, поліклініка, лікарня, тубсанаторій.
Свого часу на Сколівщині творили свої шедеври К. Устиянович, О. Кульчицька, І. Труш, О. Новаківський.
Здавна Сколе завоювало собі славу серед туристів.
Джерело інформації
Тимчишин Я. В Сколівські Бескиди. Краєзнавчо-туристський нарис. – Львів: Каменяр, 1975. – С. 18-21

І нині місто Сколе залишається привабливим для туристів, науковців, митців. В який бік не поглянеш – навкруги гори, привабливі і водночас дикі. Складна доля випала на це місто. Не один раз його кривдила рука завойовника, проливаючи кров і засіваючи землю людськими кістками. Не один раз природна стихія вирувала тут, забираючи у людей усе їх майно, а часом і життя. Іноді гори довкола міста радісні та привітні, іноді похмурі і грізні.
Гори, ліси, полонини та дзвінкі потоки в околицях Сколе – безцінний скарб, який тепер охороняється Національним природним парком „Сколівські Бескиди”. Тут у горах є якась магія та чари. Захоплення їх величчю спонукає до роздумів...
Декілька десятків чи сотень метрів і ви опиняєтеся біля річки Опір. Долаєте міст. І ось ви біля підніжжя гори. Стежкою піднімаєтеся вгору, вдихаєте п’янке повітря гір. Як пощастить, побачите гомінких пташок, натрапите на сліди великих звірів, побачите гадюку чи вужа, що безтурботно гріються на сонечку. Навіть якщо ви нікого й не помітите, то знайте, що за вами спостерігають сотні очей з лісу. Отож, пам’ятайте, що ви прийшли в їх домівку, тому й поводьтеся гідно.
Федонюк Ольга


Создан 29 янв 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником