Водохреща в селі Новосілка

 

Водохреща в селі Новосілка

про подію



Раковець – одне із найвідоміших сіл Пустомитівського району Львівської області. Як і сусідні древні села, розташовані на берегах річки Зубра, Раковець – старе та цікаве село. Однією з цікавинок є, безперечно, недіючий костел Святого Валентина (1856 р). Не менш привабливою є дерев’яна церква, що, фактично, зустрічає усіх мандрівників практично на в’їзді до села.
Декілька останніх років шаленої популярності у с. Новосілка (біля Раковця) набуло джерело. Розташоване воно під пагорбом, на якому збудована церква. Джерело гарно окультурене і витікає з-під невеличкої каплиці. У будні і у святкові дні навала бажаючих поповнити домашні резерви питної якісної води просто величезна. У святковий день на Водохреща у 2008 році зібрання «паломників» вражало масштабністю. Натовп людей із пляшками та іншими резервуарами оточив джерело з усіх сторін. Священик читав Святе Письмо над пульсуючим та живим джерелом, виразно промовляючи усі слова. Іноді у храмах «ріже вухо» незрозуміле начитування і наспівування невідомого тексту настоятелем. Приємно було на «церемонії замовляння води» чути і розуміти християнські істини із Біблії.
Перше враження від побаченого натовпу людей із пляшками у руках, сумках та рюкзаках було, я б сказала, суперечливим і двояким. З одного боку – приємно, що людей свято Водохреща вабить і змушує прийти до основи основ – води і Хрещення. З другого боку – неприємно, бо усвідомлюється нещирість людей, не сприйняття всерйоз і глибинно суті свята. На мій погляд більшість людей привело не свято, а цікавість до свята. Багато хто прибув, аби подивитися на інших і банально наповнити посудини водою. Та це всього лиш моя думка.
Мої відчуття від «входження» у крижану воду хороші і екстремальні. Спершу холод був приємним, я б навіть сказала «спокусливо-солодким». Таке, як виявляється, цілком можливе! Через 2 хвилини після ходіння у воді я опинилася босоніж на снігу. Відчула страшенний холод і прилив енергії, а ще – неймовірну радість та емоційне піднесення. Мабуть, в якийсь інший день та за інших обставин це було б неможливим. Друзі, яких я привезла у цей день на джерело (Сергій та Ірина) споглядали за «дивачкою» (тобто, за мною) з суші. Але, як виявилося тільки таким шляхом (шляхом входження у воду) можна було найшвидше набрати у витоків джерела води. Інакше довелося б стояти годину, а може і дві і три години у довжелезній черзі «на суші». Одним словом, ажіотаж, черги, штовханина. Майже як біля кас Ощадбанку.
Прогнозую, що збагачена сріблом цілюща вода з часом перетвориться на об’єкт ще більш масового релігійного і нерелігійного паломництва, а тисячі автівок, що гасають селом з шаленою швидкістю і «дикі туристи» перетворять мальовничі околиці села у сміттєзвалище і місце вандалізму (вандалізму, як побічного явища паломництва і неосвідченості).
Вода! Чиста, прозора, смачна… у день Водохреща була майже недоступною через натовп людей. Вода – це життя. Життя – це джерело. Тільки важливим є його незайманість та чистота.

P.S. Закликаю усіх бажаючих відвівати джерело у Новосілці до:
- зменшення швидкості пересування автомобілів сільською дорогою (це небезпечно для місцевих дітлахів, птиці та худоби, а також – туристів-пішоходів);
- поваги і шанобливого ставлення до місцевої природи і культурних та сакральних цінностей.
Люди!!! Залишайтеся людьми! Цінуйте дари природи! Цінуйте красу довкола, інакше вона зникне і ви шукатимете її деінде і знищите знову, аж поки не залишиться нічого…

відредаговано 9/06/2008
Ольга федонюк


Создан 20 янв 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником